Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування в Законодавчому віснику, а деякі його положення набирають чинності з іншою датою.

Встановлення 30-денного терміну подання заявки на номер PESEL

Поправка до Закону вносить до ст. 4, яка регулює надання номера PESEL громадянину України, який перебуває в Польщі на законних підставах (відповідно до статті 2 п. 1), чіткий термін подачі заяви з цього приводу. Відповідно до редакції ст. 4 п. 2 Спеціального закону, цю заяву необхідно буде подати протягом 30 днів від дати прибуття на територію Польщі.

Закон також містить перехідне регулювання (ст. 22), згідно з яким, якщо громадянин України не подасть заяву на отримання номера PESEL до дня набрання чинності Законом про внесення змін, він матиме для цього 30 днів.

Скасування ст. 38 Закону про надання допомоги громадянам України

Однією зі змін є скасування ст. 38 Закону від 12 березня 2022 року про допомогу громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом на території цієї країни, який передбачає можливість подання заяв на отримання дозволу на тимчасове перебування через 9 місяців з моменту в’їзду.

Початок розгляду заяв за ст. 38 та їх розгляд воєводами був би передчасним у нинішніх умовах – допоки триває збройний конфлікт на території України та є можливість використання тимчасових інституцій захисту.

Закон також містить перехідне положення, згідно з яким воєвода залишатиме без розгляду заяви, подані згідно скасованого положення ст. 38 Закону в період з 24 листопада 2022 року до дня набрання чинності Законом про внесення змін.

Впровадження можливості звернення за дозволом на тимчасове перебування з метою виконання роботи

Законом про внесення змін з 1 квітня 2023 року натомість додано до ст. 42 Спеціального закону, нове положення, яке дозволяє громадянам України, чиє перебування на території Польщі вважається легальним і чий статус проживання підтверджено їхнім номером PESEL (зі статусом "UKR"), подати заяву на отримання дозволу на тимчасове перебування, яке пов’язане з основними формами господарської діяльності, тобто:

• дозвіл на тимчасове проживання та роботу

• дозвіл на тимчасове проживання з метою виконання роботи за професією, що вимагає високої кваліфікації

• дозвіл на тимчасове проживання з метою провадження підприємницької діяльності.

Заяви на отримання такого дозволу на проживання можна подавати до воєводських управлінь за місцем перебування громадянина України з 1 квітня поточного року.

Продовження права на проживання для громадян України, які перебували в Польщі до 24 лютого 2022 року.

У попередньому правовому статусі ст. 42 Спеціального закону містила розбіжності щодо періоду, на який продовжуються певні права (періоди перебування, періоди зобов’язання залишити територію Польщі, термін дії документів), що закінчується не раніше 24 лютого 2022 року. Продовження термінів перебування, термінів дії національних віз і дозволів на тимчасове проживання діяло до 31 грудня 2022 року.

З іншого боку, граничний термін виїзду з території Польщі (про який йдеться у ст. 299 п.6 Закону про іноземців від 12 грудня 2013 року) було продовжено на 18 місяців, як зазначено в рішенні про зобов’язання іноземця повернутися, дата добровільного повернення, дата закінчення терміну дії дозволів на тимчасове проживання, польських документів, що посвідчують особу іноземця, та документів типу «дозвіл на толероване перебування», а також термін перебування на підставі причин, перерахованих в ст. 42 п. 11 Закону.

Зміною до Закону вводиться уніфікація зазначених вище строків. Період продовжених дозволів закінчується 24 серпня 2023 року.

Слід зазначити, що продовження вищезазначених строків дії діє заднім числом з 1 січня 2023 року. Це дозволить зберегти безперервність прав громадян України згідно з положеннями, які можуть бути змінені.

Можливість користатися тимчасовим захистом згідно ст. 2 п. 1 Спеціального закону та використання тимчасового захисту на території іншої держави-члена Європейського Союзу

Зміни до Закону вводять виключення громадян України, які користуються тимчасовим захистом на території іншої держави-члена Європейського Союзу, крім Польщі, від дозволу на проживання, зазначеної у ст. 2 п. 1 Спеціального закону (нова стаття 2 п.3 пп.3).

Внаслідок користування тимчасовим захистом в іншій державі-члені Європейського Союзу, крім Польщі, громадяни України також втрачають право на проживання, про яке йдеться у ст. 2 п. 1 Спеціального закону (нова ст. 11 п.4).