Обов’язок захисту прав дитини – у випадку відсутності підстави перебування

Вступ

Громадянин третьої держави (тобто особа, яка не має громадянства жодної з країн-членів ЄС, Норвегії, Ісландії, Ліхтенштену чи Швейцарії) або людина без громадянства, яка перебуває в Польщі нелегально, може здобути право до подальшого легального перебування в Польщі.

Це право надають у формі дозволу на тимчасове перебування з огляду на інші обставини у випадку, якщо його виїзд з території Республіки Польща міг би порушити права дитини, зазначені у Конвенції про права дитини, прийнятії на Загальних зборах Об’єднаних Націй 20 листопада 1989 р., становлячи суттєву загрозу її психофізичному розвитку. Цей дозвіл може бути наданий як батькам і опікунам дитини (виїзд яких призвів би до вимушеної сепарації з дитиною), так і самій дитині (яка могла б бути вирвана із середовища, в якому виховувалася), але тільки у випадку, який би обґрунтовував необхідність перебування іноземця в Польщі принаймні 3 місяці.

Зазначений дозвіл є особливим видом дозволу на тимчасове перебування, який надають у виняткових ситуаціях, тому для того, щоб отримати його, іноземець не мусить доводити, що відповідає додатковим вимогам, пов’язаним, на приклад, з наявністю додаткових доходів.

Цей дозвіл у формі адміністративного рішення надає воєвода, відповідний за місцем проживання іноземця, а у випадку апеляційної процедури – голова Управління у справах іноземців, на термін, необхідний для реалізації мети перебування – мінімально на термін довший, ніж 3 місяці, але на термін не довший, ніж 3 роки.

Іноземець, перебуваючи в Польщі на основі цього дозволу, не може повторно клопотатися про цей дозвіл. Якщо він зацікавлений продовжити перебування в Польщі, то до завершення його дії він повинен подати заяву про тимчасове перебування з іншою метою, на приклад, виконання роботи, або про отримання дозволу безстрокового характеру (тобто дозволу на тимчасове проживання чи дозволу на перебування довгострокового резидента ЄС).

Пам’ятай!

• Кожна справа, в якій досліджують благо дитини, підлягає особливо ретельній оцінці. Можливим є призначення експертів з метою дослідження, чи ймовірний виїзд дитини або сепарація з батьками/опікунами/братом чи сестрою може суттєво загрожувати психофізичному розвитку дитини.